Час Чернігівський

— Ти маєш бути найкращою! — говорила мама своїй маленькій донечці, їдучи на змагання, мабуть, із танців.

«Що ж в цьому поганого?» подумає чи не кожен. Якщо хочеш чогось досягнути, повинен тягнутися з усіх сил до нових вершин. А ще добре, якщо до цього спонукають рідні.

Однак, мені чомусь здалося, що це дівча (на вигляд років 6-7), хотіло від мами почути зовсім не те.

Моя матуся завжди ходила на усі концерти та інші заходи за моєї участі. Тому, коли я стала старша і їздила на різні олімпіади та конкурси вже самостійно, перше, що робила у вільну хвилину, то дзвонила їй. А у студентські роки, співаючи на тиждень факультету, у залі завжди хотіла побачити рідні очі. Моя мама завжди уміє дібрати слова, аби зазначити про мої огріхи, але ніколи не забуває і «підсолодити».

Не так часто (через роботу) у святкову залу приходив і тато. Однак, він у своїх оцінках завжди був та і є стриманішим. Одного разу, після якогось концерту вдома він сказав, що інша дівчинка співала краще. І хоч я і сама це добре знала, але дитяче серце хотіло почути щось приємне і на свою адресу, але…

Зараз я розумію, що тато зовсім не хотів мене образити. Та тоді мені здавалося наче він мені зрадив. Адже як так може бути, що інша дівчинка йому подобається більше власної донечки?! Саме у той вечір я сама собі пообіцяла, що буду краща від усіх в усьому.

Що ж цього вийшло? З хорошого — срібна медаль у школі, диплом з відзнакою в університеті, ціла купа грамот і чимало знань та вмінь.

З поганого — комплекс відмінниці, що інколи заважає дихати. Бажання бути кращою в усьому інколи затьмарює здоровий глузд. Як результат — бути кращою в усьому, звичайно ж, не вдається, а сконцентруватися на чомусь одному, де реально можна було б чогось досягнути, не вдається.

Нікому не відомо, як склалася б моя доля, аби я не почула отих татових слів.

Єдине, що можу сказати, що така упертість мені точно не завадить, а з власними «тарганами» вже якось розберуся. =)

Мораль: Діти не повинні бути найкращими — діти мають бути щасливими.